Монолітні бетонні конструкції, споруди з цегли та каменю характеризуються довговічністю та міцністю. Однак вони під час експлуатації піддаються різним напруженням – розтягуванню, вигину, стиску, через що починається руйнування, і з’являються тріщини. Зношування поверхонь провокує також і підвищена вологість, і температурні перепади.
Види тріщин у бетоні
Закладення тріщин у бетоні – це обов’язкова умова подальшої безпечної експлуатації конструкції. Але перед тим, як виконувати локальний ремонт, потрібно оцінити ступінь небезпеки тріщини. Обстеження розлому має на меті визначити розміри тріщини, товщину бетонного шару, ступінь пошкодження.
Власне, виділяють дві великі категорії тріщин:
- Поверхневі – неглибокі, розташовані вздовж арматурної конструкції, з’являються через несприятливі кліматичні умови. Як правило, відчутної небезпеки для цілісності конструкції вони не становлять.
- Окремі. Формуються, якщо регулярні навантаження конструкцію перевищують граничні значення. Підвищена небезпека для всієї споруди виникає, якщо ширина тріщин – понад 2 мм.
Ремонт тріщин у бетоні ін’єкційним методом проводиться негайно, якщо розломи загрожують стійкості конструкції, а також, якщо причина утворення тріщини – корозійні процеси. Крім того, не можна залишати без ремонту тріщину, в яку просочується вода, або конструкцію, що піддається регулярному замерзанню/відтаванню.
Особливості ін’єкційного ремонту
Ін’єктування передбачає заповнення розломів відповідним розчином через паркери або під тиском. Важливо правильно розрахувати тиск, з яким суміш подаватиметься — якщо перевищити рекомендоване значення, то тріщина може розкритися. Істотно збільшити запас міцності конструкції дозволяють такі суміші для ремонту тріщин у бетоні .
- акрилові або поліуретанові склади – характеризуються пластичністю та не схильні до руйнувань через зміну рівня навантаження;
- мікроцементи – чудово кристалізуються і повністю заповнюють усі наявні порожнечі, дозволяючи покращувати вологозахисні показники бетону;
- епоксидні смоли — формують міцну клейову сполуку із стійкістю до абразивного стирання та з мінімальною усадкою.
У процесі ін’єкційного ремонту тріщина герметизується і «склеюється» – у ній утворюється пружне еластичне з’єднання, що перешкоджає подальшому руйнуванню.